Ռոբերտ Բյորնս՝ Երջանիկ ամուրին
- Մայիս ամսի սկզբին էր,
- Որ անհաջող կին ընտրեցի:
- Քանի՞ անգամ, ո՞ր տարին էր,
- Որ մտքիս մեջ ես կախվեցի:
- Ամեն բանում հնազանդված,
- Կյանքի Բեռը քարշ տվեցի,
- Եվ վերջապես , Ինքը ՝ Աստված
- Հոգին առավ՝ ազատվեցի:
- Քսան օր չէ , քսան տարի
- Ինձ հետ ապրեց կինս համառ,
- Ու երբ թողեց Լույսը բարի՝
- Ես մնացի լեղապատառ:
- Ու՞ր գնաց նա , ինձ ո՞վ կասի
- Այն աշխարհի գաղտնիքը մութ,
- Ախ, չլինի ՞ նորից հասնի
- Հանդիպումը ՝ պատահի շուտ:
- Տեղը – տեղին ու մեր ծեսով՝
- Ժամ – Տերտերով ՝ հոգուհացով
- Ես թաղեցի, բայց Սատանան,
- Արդյոք նրան տվե՞ց կայան:
- Նա, անպայման , Դրախտում է՝
- Վայելքի մեջ՝ ինձ է սպասում,
- Եվ երբ Երկինքն է որոտում,
- Վերից ծանոթ ձայն եմ լսում:
Оригинал
Роберт Бернс — Счастливый вдовец
- В недобрый час я взял жену,
- В начале мая месяца,
- И, много лет живя в плену,
- Не раз мечтал повеситься.
- Я был во всем покорен ей
- И нес безмолвно бремя.
- Но, наконец, жене моей
- Пришло скончаться время.
- Не двадцать дней, а двадцать лет
- Прожив со мной совместно,
- Она ушла, покинув свет,
- Куда — мне неизвестно...
- Я так хотел бы разгадать
- Загробной жизни тайну,
- Чтоб после смерти нам опять
- Не встретиться случайно!
- Я совершил над ней обряд -
- Похоронил достойно.
- Боюсь, что черт не принял в ад
- Моей жены покойной.
- Она, я думаю, в раю...
- Порой в раскатах грома
- Я грозный грохот узнаю,
- Мне издавна знакомый!